Пора згадати забуте…..

113

Ми живемо в епоху змін. Це дуже і дуже непростий час. Змінюються цінності, ідеали, змучений народ сподівається на краще, десь попереду маячить привид щастя, а треба всім цим кружляє вороння, слетевшееся на запах падла…
Смутний час… Період змін настає в долі людства кожні 1620 років, коли змінюються космічні епохи.
Суть цієї події в тому, що вісь Землі внаслідок, так званого, перетворення осіннього рівнодення залишає перший градус зодіакального сузір’я Риб (Чертог Лисиці) і переходить в 30 градус сузір’я Водолія (Чертог Вовка).
Здавалося б, ну і що? А нам-то що до цього? Але не все так просто. Людям, хоч трохи знайомих з астрологією і астрономією, відомо, що положення небесних тіл впливає на наше життя. Так, положення планет у момент народження людини багато в чому визначає його характер. Також зірки визначають і характер подій на планеті на величезний термін. Епоха Риб (Лисиці), що почалася в 392 році н. е. і тривала 1620 років, принесла на Землю багато горя. Згадайте хоча б дві світові війни, погляньте на теперішню плачевну екологічну ситуацію…
А скільки бід дісталося на долю нашої рідної Землі? Ми, слов’яни, забули свою Спадщину Предків, відреклися від нього, відкинули свою Віру! І це навіть не за 2000, а всього за 1000 (з невеликим) років! Ми майже втратили свою сутність, вільну й горду, жаркопламенную і водночас ніжну….
Хвилиночку, здається, я чую здивовані вигуки? Ви не згодні? Тоді дайте відповідь на кілька простих запитань. Не мені, зрозуміло. — Собі.
Що ви знаєте про свій народ, про слов’ян? Звідки вони прийшли, як жили? У що вірили і що відали?
Що ви згадали в першу чергу? Київську Русь, князів, монголо-татарська навала? А що було до цього? Жменька роздроблених племен? Дикуни, рыскавшие по лісах у пошуках їжі? Всього кілька фраз, як штампи врізалися у вашу свідомість, і ви не можете згадати нічого більше… Зате після — бурхливий розквіт, прийняття християнства, золоті куполи церков…
Це ті знання, які всім нам даються ще в школі. Багато з часом забувають і ці крихти. Але ви, росіянин, українець, білорус, поляк і — СЛОВ’ЯНИН — загляньте собі в душу! Невже ви вірите, що прадіди були дикунами, не знали писемності, і поклонялися дерев’яним бовванам? Ви вірите, що такими були предки наших геніальних вчених, письменників, поетів, художників?
Ви вірите, що такими були предки Героїв Великої Вітчизняної? Ви вірите, що такими були ваші Предки? Вірите? Тоді дайте відповідь, чому роздроблені племена дикунів не були захоплені більш могутньою державою? Хіба того ж Риму було так складно розтоптати слов’ян під своєю п’ятою? Але не були захоплені слов’янські землі.
Ви напевно неодноразово чули про дикому язичництво слов’ян, про людські жертвопринесення. Але де ж письмові джерела, підтверджують ці жахливі розповіді? Немає їх. Зате документально зафіксована розвинена філософська система древніх слов’ян, заснована на цікавої міфології, висока культура і багатющий мову.
Ви вірите, що з прийняттям християнства слов’яни отримали високі моральні ідеали і наблизилися до Бога? Замкнені в пишних храмах, оточені з усіх сторін удаваним величчю, віддалялися слов’яни від Природи-матінки, а адже вона божественна суть. А наполовину вирубані священні гаї затихли, поснули. Не чути тепер шепоту трав і каменів, голосів духів… Вижили в крещенном вогнем світі (адже при хрещенні «просвітителями» було знищено більше двох третин(!!!) населення… Ви не знали?), стали «Іванами, не пам’ятають споріднення». Славні предки стали для нащадків «погаными язичниками», рідні Боги — нечисту силу. Багатюща народна мудрість раптом вичерпалася і була замінена переказний, церковною літературою. Деякі українські письменники, в унісон з візантійськими, повчали людей жити за новим рабським законами. Нашу мову втратив красиві слова, а серед них і імена — Светолика, Ладомила, Пересвет — ці дивовижні, створені нашою живою слов’янською душею імена замінювалися грецькими, іудейськими…
Але не до кінця була знищена стара Віра. Не так-то легко знищити те, що тисячоліттями жила душа народу. Відгомони давніх вірувань змішувалися з наступаючим християнським вченням, частково змінюючи його. Цьому також сприяли і самі «хрестителі», для більш міцного впровадження нової релігії, приурочуючи дати нових свят до поганських, підміняючи древніх Богів християнськими святими.
Читач, чи вірите ви в домовиків і лісовиків? Колядували ви в дитинстві? А чи любили ви казки? (А може бути, любите досі?) Не «імпортні», а наші, де завжди чекають на вас шкідлива стара Баба Яга (правда, баба-бабою, та ще й шкідливою вона стала по приходу християн…), зловісний Кощій, добрий молодець так красна дівиця. Це Віра, сила і Дух наших Предків, накопичені тисячоліттями, які пережили жахливі гоніння, незаслужено забуті, але для нас рідні.
Ми забули про багато… про те, що світ — живий, а Природа — божественна… Шукаємо щось у книгах, не усвідомлюючи, що істина поза їх… адже вона витає в повітрі! Не в затхлому, повному бруду, мертвому міському, а в тому, що кожен з нас вдихає з насолодою, виїхавши за межі міста… Тільки так можемо душевну гармонію і тільки так пізнаємо істину… Істину, що приходить до нас не через релігію… Але веде нас до істини Веданья — знання, засноване на силі Розуму і Духу на вмінні мислити самостійно.
Задумайтеся про давній народній приказці – «Блажен, хто вірує, а сильний, хто Відає». (Як часто ви чули другу її частину?..) Забули і про те, що ми — нащадки Богів, нарешті!
Rus'_Iznachal'nayaЗгадаймо ж забуте! Епоха Лисиці, епоха брехні і обману, ілюзій і оман, сну і дурману йде. У березні 2003 було пройдено черговий рубіж, і тепер (2012-го) ми вступили в нову Епоху Вовка, епоху духовного відродження людства. Вітер змін розвіяв багато перешкоди на нашому шляху, але завершити розпочате повинні ми. Стародавнє Спадщину наших Пращурів, сховане від нас завісою ілюзій, готове відродитися. Але можливо це тільки тоді, коли ми відкриємо очі і, пробудившись від тисячолітнього сну, будемо готові знову розпалити в своїх серцях стародавній цілющий вогонь, що палахкотів у серцях наших Предків.
Слов’яни! В наших очах синь неба над просторами Русі, в наших серцях полум’я Сонця, в наших жилах кров тисяч поколінь славних Предків. Наш час настав! Встаньте, випросталась на весь зріст і скажіть гордо:
«Я — слов’янин! Я — слов’янка!»
Відчуйте, як ваш голос зливається з мільйонами голосів ваших побратимів, відчуйте, як відновлюється зв’язок поколінь! Зібравши наші сили воєдино, ми повернемо все на круги своя. І хай допоможуть нам в цьому наші РІДНІ БОГИ!

СЛАВА БОГАМ І ВЕЛИКОМУДРЫМ ПРЕДКАМ НАША!